1 О сь тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,

2 а ле ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.

3 К оли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,

4 д ля невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.

5 Б о ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.

6 Б о Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.

8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.

9 П ереслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

10 М и завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

11 Б о завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

12 Т ому то смерть діє в нас, а життя у вас.

13 Т а мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,

14 з навши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.

15 У се бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.

16 Ч ерез те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.

17 Б о теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

18 к оли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!