1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

2 А ж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

3 Ч и Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

4 Я кщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

5 Я кщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

6 я кщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

8 П оспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

9 б о ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

10 о тож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

11 Ч и папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

12 В ін іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

13 о такі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

14 б о його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

15 Н а свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

16 В ін зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

17 н а купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

18 Я кщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

19 Т ака радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

20 Т ож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

21 а ж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

22 Т вої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!