1 А оце закони, що ти викладеш перед ними:

2 К оли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.

3 Я кщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Я кщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,

6 т о нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!

7 А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.

8 Я кщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.

10 Я кщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.

12 Х то вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,

19 я кщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Т ільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

24 о ко за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 о парення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.

30 Я кщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.

31 А бо вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.

32 К оли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,

34 в ласник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.

36 А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.