1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...