1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.