1 Н е хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

3 і всі їли ту саму поживу духовну,

4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

5 А ле їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.

7 Н е будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

8 Н е станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

9 А ні не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.

10 А ні не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.

11 У се це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

12 Т ому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

13 Д осягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

14 Т ому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.

15 К ажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.

16 Ч аша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

17 Т ому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

18 П огляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?

19 Т ож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

20 Н і, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.

21 Б о не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.

22 Ч и ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?

23 У се мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

24 Н ехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!

25 Ї жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,

26 Б о Господня земля, і все, що на ній!

27 Я к покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

28 К оли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

29 Г оворю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

30 К оли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?

31 Т ож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

32 Н е робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

33 я к догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.