1 Н авчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

2 ( 89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

3 ( 89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

4 ( 89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

5 ( 89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

6 ( 89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

7 ( 89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

8 ( 89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

9 ( 89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

10 ( 89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

11 ( 89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

12 ( 89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

13 ( 89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

14 ( 89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

15 ( 89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

16 ( 89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

17 ( 89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

18 ( 89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

19 ( 89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

20 ( 89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

21 ( 89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

22 ( 89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

23 ( 89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

24 ( 89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

25 ( 89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

26 ( 89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

27 ( 89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

28 ( 89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

29 ( 89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

30 ( 89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

31 ( 89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

32 ( 89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

33 ( 89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

34 ( 89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

35 ( 89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

36 ( 89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

37 ( 89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

38 ( 89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

39 ( 89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

40 ( 89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

41 ( 89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

42 ( 89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

43 ( 89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

44 ( 89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

45 ( 89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

46 ( 89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

47 ( 89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

48 ( 89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

49 ( 89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

50 ( 89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

51 ( 89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!

52 ( 89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!