1 Д ля чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

O Signore, perché te ne stai lontano? Perché ti nascondi in tempo d’angoscia?

2 Б езбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

L’empio nella sua superbia perseguita con furore i miseri; essi rimangono presi nelle insidie tese dai malvagi;

3 Б о жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

poiché l’empio si gloria delle brame dell’anima sua, benedice il rapace e disprezza il Signore.

4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

L’empio, con viso altero, dice: «Il Signore non farà inchieste». Tutti i suoi pensieri sono: «Non c’è Dio!»

5 С ильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Le sue vie son prospere in ogni tempo; cosa troppo alta per lui sono i tuoi giudizi; con un soffio egli disperde tutti i suoi nemici.

6 С казав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Egli dice in cuor suo: «Non sarò mai smosso; d’età in età non m’accadrà male alcuno».

7 У ста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

La sua bocca è piena di maledizione, di frodi e di violenza; sotto la sua lingua c’è malizia e iniquità.

8 П ричаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Egli sta in agguato nei villaggi, uccide l’innocente in luoghi nascosti; i suoi occhi spiano il misero.

9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Sta in agguato nel suo nascondiglio come un leone nella sua tana, sta in agguato per sorprendere il misero; egli sorprende lo sventurato trascinandolo nella sua rete.

10 П рипадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Se ne sta quatto e chino e gli infelici soccombono alla sua forza.

11 Б езбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Dice in cuor suo: «Dio dimentica, nasconde la sua faccia, non vedrà mai».

12 У стань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Ergiti, o Signore! O Dio, alza la tua mano! Non dimenticare i miseri.

13 Ч ому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Perché l’empio disprezza Dio? Perché dice in cuor suo: «Non ne chiederà conto»?

14 А ле Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Invece tu hai visto; poiché tu guardi la malvagità e l’oppressione per poi ripagare con la tua mano. A te si abbandona il misero; tu sei il sostegno dell’orfano.

15 З ламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Spezza il braccio dell’empio e del malvagio; chiedi conto della sua empietà, finché tu non ne trovi più.

16 Г осподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Il Signore è re in eterno; le nazioni sono state sterminate dalla sua terra.

17 Б ажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

O Signore, tu esaudisci il desiderio degli umili; tu fortifichi il cuor loro, porgi il tuo orecchio

18 щ об дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

per rendere giustizia all’orfano e all’oppresso, affinché l’uomo, che è fatto di terra, cessi d’incutere spavento.